Коли громади по всій Україні шукають способи стати більш автономними й стійкими, зростає потреба в людях, які можуть працювати з відновлюваними джерелами енергії. Водночас український ринок праці переживає кадрову кризу: 62% підприємств говорять про нестачу технічних спеціалістів. На перетині цих викликів у Greenpeace Україна і народився проєкт «Монтувальниця сонячних електростанцій».
Перша, пілотна хвиля навчання Greenpeace Україна показала просту, але важливу річ: жінки готові йти в технічні професії, якщо мають доступ до якісної освіти й реальної практики. Саме цей досвід став основою для продовження — і 2025 році ми запустили новий курс вже разом із “Вімен ін Тех Україна” та гуманітарною організацією “Людина в біді” і за фінансової підтримки чеського народу.
Ми провели три хвилі навчання для жінок із п’яти областей. На 30 місць надійшло понад 250 заявок — від студенток до жінок віком 60+ років. Це показало одразу декілька моментів: попит на нові професії зростає, а стереотипи про «нежіночі» технічні роботи вже не працюють, як і ейджизм.
Навчання поєднувало онлайн-теорію та інтенсивну практику в Києві на базі Академії «Атмосфера»: монтаж на макетах дахів, роботу з інверторами, запуск власних міністанцій. Та ключовою метою було не лише навчити техніки, а й допомогти жінкам побачити себе в новій ролі. Але найважливіше — його результат можна побачити у конкретних громадах.
У Чорткові дві випускниці долучилися до встановлення сонячної електростанції на 50 кВт для місцевої лікарні. Вони працювали разом із професійною командою й тепер передають досвід іншим. Завдяки цій установці лікарня щороку економитиме близько 400 тис. грн — кошти, які можуть бути спрямовані на пацієнтів.
Світлана Шиян, яка раніше працювала у готельно-ресторанному бізнесі, зізнається: «Навчання стало для мене справжнім подарунком. Зелена енергетика — це свобода й майбутнє. Ми самі зібрали станцію, і я зрозуміла, що хочу розвивати власний сонячний бізнес».

Світлана Шиян встановлює сонячну панель у лікарні в Чорткові. Фото: Greenpeace Україна
Разом із нею працювала Марина Скрипнік з Харкова — дружина полеглого військового. Для неї цей проєкт став частиною особистої трансформації: «Я хотіла робити щось наповнене сенсом. Лікарня в Чорткові — мій перший практичний об’єкт. Я вірю, що за відновлюваною енергетикою майбутнє України, особливо зараз, коли ворог б’є по енергооб’єктах».

Марина Скрипнік встановлює сонячну панель у лікарні в Чорткові. Фото: Greenpeace Україна
У Надвірній студентка Тетяна Луканюк стала першою жінкою в регіоні, яка монтувала сонячні панелі на даху медзакладу. Для неї це була не просто практика, а підтвердження: «Жінки повністю спроможні працювати у цій сфері — потрібно лише не боятися пробувати».

Тетяна Луканюк з бригадою на даху під час встановлення СЕС у Надвірній. Фото: Greenpeace Україна
Для Наталії Константинової з Миколаєва навчання стало шляхом повернення в професію після знищення підприємства, де вона працювала головною енергетикинею. Сьогодні вона готує грантові заявки на встановлення СЕС і планує працювати з обслуговування сонячної станції у своєму регіоні. Це приклад того, як інклюзивні освітні можливості можуть перезапустити професійне життя.

Наталія Константинова на навчанні в Києві. Фото: Greenpeace Україна
Реакція компаній на випускниць була здебільшого позитивною, але не без викликів. Деякі бізнеси уже готові брати жінок у технічні команди, інші — все ще вагаються. Один роботодавець зі Львова прямо зізнався, що «не готовий працювати з жінками на монтажі». Ми не називаємо компанію, але згадуємо про це як про симптом старих уявлень, які стримують і ринок, і розвиток громад.
Попит на таких фахівчинь лише зростатиме: за даними Жіночого енергетичного клубу, найближчі 3–5 років Україні потрібні тисячі спеціалістів у сфері сонячної енергетики. І частину цього запиту вже можуть закривати жінки. Але головне — ми вже бачимо, що інклюзія працює не в теорії, а в реальних містах і селах. І жінки можуть бути тими, хто змінює енергетичну карту України.
Керівниця відділу контенту в мережі стоматологій Astra Dent, менеджерка проєктів в Greenpeace Ukraine, експертка з маркетингу, екоактивістка, письменниця, блогерка, менторка.
Читайте також:
-
Яна Надоліна •
Кар’єрні та грантові консультації для військових, що приймають рішення про звільнення, як спосіб превенції реінтеграційних проблем
-
Нора Аль-Надаві •
Навіщо Україні створювати жіночу ветеранську політику
-
Семен Махлін •
Хто такий спеціаліст з адаптації та як ветерани можуть стати підтримкою HR України
-
AllTogether.jobs •
Інклюзивний бізнес: соціально-професійна інтеграція ветеранів та ветеранок, зокрема з інвалідністю