Кейси інклюзивних компаній: ДІЛА

В рамках рубрики Інклюзивний бізнес ми продовжуємо розповідати про компанії, що впроваджують політики інклюзії та різноманіття, і сьогодні підготували для вас історію компанії ДІЛА та їх проєкт «Безбар’єрна ДІЛА».

ДІЛА — це українська медична компанія, яка надає послуги лабораторної діагностики протягом 26 років. Мережа компанії становить 241 точку присутності в Україні, 186 з яких вже отримали висновки доступності. Щороку послугами лабораторії користується понад 1,3 млн клієнтів. 

З чого почалася ваша історія безбар'єрності та інклюзивності?

З 2024 року компанія започаткувала проєкт «Безбар’єрна ДІЛА», щоб створити простір, де немає перешкод і бар’єрів, де кожен відчуває себе комфортно і впевнено. Адже безбар’єрність – це не лише про людей з інвалідністю, а й про всіх, хто колись стикається з функціональними обмеженнями: вагітних жінок, батьків із маленькими дітьми, людей старшого віку, тих, хто тимчасово має травми чи пересувається з об’ємними речами. Тому в компанії не лише усувають фізичні бар’єри, а й формують середовище, де враховуються потреби кожного.

«Перед початком великого проєкту з безбар’єрності ми зібралися командою і, перш за все, домовилися бути чесними. Було важливо вийти за межі звичних уявлень і усвідомити реальність: у нашому суспільстві багато людей не можуть жити повноцінним життям просто тому, що ми не створюємо для них необхідних умов. Ми надихалися успішними кейсами, але розуміли, що для нас це не просто окремий проєкт – це серйозний виклик, який потребує не лише фізичних змін у відділеннях, а й переосмислення підходів. Ми уявили собі картину суспільства, до якої прагнемо, і зрозуміли головне: найбільша перебудова має відбутися в головах. Без цього будь-які зміни в просторі будуть лише формальністю», – розповідає Марина Левченко, директорка з управління брендом та репутацією ДІЛА.

Розповідь про проєкт ДІЛА Безбар'єрна

За час існування проєкту 186 відділень ДІЛА вже отримали висновки доступності в Києві, Дніпрі, Одесі та ще 20 містах України. 

«Ми підходимо до адаптації приміщень комплексно, враховуючи конструктивні особливості будівель, норми ДБН та рекомендації експертів, щоб забезпечити безбар’єрний доступ до наших відділень. Далі визначаємо найбільш оптимальний технічний варіант: встановлення електропідйомника, модернізація пандуса або, у випадку складних змін, розробка технічних рішень для подальшого впровадження при капітальному ремонті. Там, де неможливо встановити нормативний пандус, використовуємо підйомники та доповнюємо їх відкидними пандусами, щоб забезпечити доступність для всіх відвідувачів. Наприклад, у декількох відділеннях в Києві ми оновили пандуси відповідно до експертних вимог. А в одному відділенні в Миколаєві через обмеження щодо встановлення пандуса з нормативним ухилом, зробили  монтаж електропідйомника. У випадках, коли висота підйому незначна, але умови не дозволяють розширити ґанок або встановити пандус чи підйомник,  використовуємо переносні апарелі та кнопки виклику персоналу. Так зробили в декількох відділеннях в Києві та Чернівцях», – розповідає Наталія Гришко, директорка департаменту інфраструктури ДІЛА.   

ДІЛА активно співпрацює з ГО «Доступно.ЮА» та ГО «Безбар’єрність», щоб краще зрозуміти потреби маломобільних людей. Разом з Доступно.ЮА і центром Superhumans провели тестування відділень у Києві та Львові, щоб оцінити зручність та комфорт простору, визначити необхідні вдосконалення та впровадити їх.

«Зараз бізнеси формують тренд доступності, інклюзивності та безбар’єрності, і це неймовірно важливо. Це має вплив не тільки на клієнтів, а й на працівників, створюючи компанії більш привабливими для працевлаштування. Але, окрім цього, такий підхід має ще один важливий ефект синергії: інші гравці бізнесу бачать зміни серед своїх партнерів та прагнуть теж долучатися до нових стандартів. У цьому контексті ДІЛА демонструє чудовий підхід, який мені дуже імпонує. Компанія не просто реагує на виклики, а підходить до цього системно: із чітким плануванням, стратегічним розвитком і продуманими рішеннями. Вірю, що цей підхід буде масштабуватись і ставати новою нормою для бізнесів в цілому», – коментує Наталія Пархитько, виконуюча обовʼязки керівника ГО «Доступно.ЮА». 

ДІЛА підтримує ветеренів і ветеранок. З жовтня 2023 р. в компанії триває проєкт «Зустріч» щодо адаптації ветеранів і ветеранок, які повертаються на свої робочі місця. Програма включає пільгові обстеження, безоплатні сесії з психологом, юридичну допомогу, менторську підтримку, навчання, оцінку нових компетенцій, додаткову відпустку. В компанії зберігається робоче місце, тому співробітники-ветерани можуть повернутися до своїх попередніх робочих місць або HR-менеджер допоможе знайти нову посаду чи перекваліфікуватися. Станом на березень 2025 р. 53 співробітника ДІЛА захищають країну у війську, 8 ветеранів повернулись на свої робочі місця.  За трансформацію культури працевлаштування ветеранів та ветеранок в Україні  в  минулому році ДІЛА отримала  відзнаку «Дружні до ветеранів» від Ветеран Хабу.  

Щоб визначити, які посади можуть займати люди з інвалідністю та які порушення здоров’я не є перешкодою для виконання роботи, з січня 2025 року ДІЛА проводить аудит вакансій. Це крок до усвідомленого рекрутингу: коли рішення приймаються не на основі стереотипів, а на основі реальних потреб і можливостей. В компанії вже проведено аудит у 10 відділах, зокрема у виробничому, медичному сервісі, контакт-центрі, IT, маркетингу тощо. Для кожної посади визначено необхідні компетенції, можливі функціональні обмеження, умови праці та варіанти адаптації робочого середовища під потреби людини.

У лютому 2025 року ДІЛА долучилася до спільноти компаній, які підписали “Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок”. Ініціатива формує нові стандарти підтримки військових та їхніх близьких у робочому середовищі, продуктах і сервісах, закупівлях та комунікаціях. Разом ми працюватимемо над ключовими змінами у підтримці працевлаштування ветеранів і ветеранок, формуванні культури поваги та чутливого ставлення і створенні інклюзивних умов праці та адаптації робочих місць.

З якими ви труднощами стикнулися в ході реалізації проєкту? Як співробітники сприйняли ці зміни, чи був супротив?

Один із головних викликів у забезпеченні фізичної доступності – ремонт відділень, розташованих у будівлях-пам’ятках архітектури. Будь-які зміни фасаду чи прибудинкової території потребують погодження з відповідними органами, а цей процес часто є довготривалим і складним. Тому кожне рішення має враховувати як вимоги інклюзивності, так і обмеження, передбачені охоронним договором на будівлю. Наприклад, в одному з відділеннь в Києві для забезпечення доступності встановлено виносні апарелі без втручання в конструкції фасаду та вхідної групи.

Ще один виклик – узгодження проєктних рішень із власниками приміщень, сусідніми орендарями, управителями будівель і державними органами. В окремих випадках, якщо елементи доступності, наприклад, пандус, розташовані на загальній території й обслуговують кілька приміщень, ми не маємо права самостійно проводити роботи. Це значно ускладнює процес і подовжує терміни погодження. Такі кейси маємо у відділеннях у Дніпрі та Вишгороді, де вхідні групи є спільними. 

Іноді обмеження накладають і власники будівель. Наприклад, у відділенні в Ірпені адміністрація бізнес-центру заборонила будь-яке втручання в конструкцію фасаду та вхідної групи. В такому випадку ми забезпечили доступність альтернативними рішеннями – встановили кнопку виклику персоналу та переносні апарелі, а контрастне маркування узгоджували окремо.

Окремі труднощі виникали й у відділеннях, розташованих у житлових будинках. Деякі мешканці спочатку негативно реагували на заміну ненормативного пандуса чи встановлення електропідйомника – їх непокоїв шум під час робіт або вони не розуміли призначення конструкції. Однак після пояснення важливості цих змін, зокрема й для самих мешканців, їхнє ставлення змінювалося. Подібний досвід мають відділення в Києві.

Якщо говорити про сервісну безбар’єрність, то її забезпечення потребує системного підходу. Періодичне навчання співробітників – лише один із кроків, проте для досягнення сталого результату необхідна комплексна інтеграція принципів безбар’єрності на рівні всієї компанії. У 2025 році ДІЛА планує розширити освітні ініціативи, щоб кожен співробітник мав доступ до бази знань з коректної термінології та комунікації в цьому напрямку. За підтримки ГО “Безбар’єрність” і волонтерського проєкту “Як ти, брате?” у компанії вже провели тренінги з коректної комунікації та взаємодії в контексті інклюзії, різноманітності та безбар’єрності для співробітників. Крім того, у внутрішніх каналах комунікації відбувся “Марафон Безбар’єрності” — інформаційна кампанія, де протягом двох тижнів навчали  працівників  принципів коректної взаємодії з людьми з інвалідністю. 

А що ще хочеться реалізувати в контексті інклюзивності?

ДІЛА продовжує розбудовувати безбар’єрний простір, удосконалювати існуючі відділення та відкривати нові, доступні для всіх без винятку. Важливим напрямом залишається покращення умов праці, зокрема створення інклюзивного корпоративного середовища, дружнього до ветеранів та людей з інвалідністю.

Ми прагнемо, щоб кожен клієнт відчував себе комфортно, а наші відділення відповідали сучасним стандартам доступності, враховуючи потреби маломобільних людей, батьків із дітьми, людей старшого віку та всіх, хто потребує особливих умов. Для ДІЛА цей проєкт – не просто про зміни в просторі, а про зміну культури ставлення до безбар’єрності. В компанії переконані, що створення доступного середовища – це внесок у суспільство, де кожен може жити, працювати та отримувати якісний сервіс без обмежень.