Теорія поколінь: міленіали

Минулого разу ми розібрали що таке теорія поколінь та як різноманіття поколінь впливає на робоче середовище. Тепер перейдемо до наступного покоління - міленіалів.

У цього покоління багато назв. Найпоширеніші – це покоління Ігрек (Y) та Міленіали. Але є ще назви «сніжинки», «Юпі», «покоління Пітера Пена». Чому стільки уваги та з чим пов’язані усі ці назви? Давайте розбиратись.

Перші представники цієї генерації з’явились у середині 80-их років XX ст., а останні – у середині 90-их. Власне, чому вони Міленіали? Міленіум – це рубіж між XX та XXI сторіччям, початок нової ери. Період формування міленіалів – саме злам віків. Очікування нового, але водночас страх майбутнього. Що там за 00:00 1 січня 2000 року? Усе це карбувало характер молодих людей, закладало основи їх віри та поведінки.

Чому вони тоді сніжинки (Generation Snowflake)? Вікіпедія це пояснює так: «…бо це дуже емоційно вразливі люди, які  погано витримують будь-які навантаження і сприймають чужі погляди, відмінні від власних, як персональне приниження. Вони вважають своїм невід'ємним правом бути захищеними від усіх активних потенційно неприємних речей у житті». 

Представники цієї генерації у свої молоді роки – це ніжні, вразливі, такі що вимагають захисту від впливу навколишнього світу люди. З дорослішанням ця вразливість стала менш вираженою, але все ж таки, міленіали люблять багато про це говорити й навіть демонструвати свою беззахисність, виносячи її як чесноту. На початку 2000-их наростало усвідомлення, що світ десь на межі та от-от зірветься в прірву, тому виникало бажання ніби зупинити час, утримуючи безтурботність дитинства. Не дорослішати, тому що дорослі мають приймати рішення і нести за це відповідальність. Ігреки прагнули якомога довше залишатися в батьківському домі, пояснюючи це економічними причинами, впливом міжнародної фінансової кризи, через що вартість житла та вимушене безробіття не дає змоги покинути батьківську підтримку. Але це не єдине пояснення.

Це покоління ще називають поколінням Пітера Пена – хлопчика із відомої книги Джеймса Баррі, котрий жив у Неверленді та ніколи не дорослішав. 

Міленіали вразливі, вони знають, де їхня зона комфорту, вони часто впадають у дитячу позицію і тим не менше, на сьогодні це найчисельніше покоління працездатного віку. Найстаршим представникам зараз 40-41 рік. 

Робоча атмосфера виявляє у представників генерації Ігрек такі риси, як амбіційність, небажання заглиблюватись у суть, а отримувати загальне бачення з поверхневого скрінінгу. Енциклопедичні знання взагалі не відповідають запитам цих людей, адже всю необхідну інформацію можна знайти в мережі. 

Міленіали – адепти роботи у команді та активно пропагують цей підхід. Оскільки це вразливе покоління, вони не такі стійкі олов’яні солдатики як Ікси, і більше схильні до виснаження або ж як прихильники збалансованого розподілення часу між роботою та життям свідомо можуть відмовлятися від великої кількості роботи та ще одного проєкту. Щоправда, потім їх накриває синдром FOMO – страх втратити можливість. І вони починають хаотично шукати, куди можна залучити себе і жити своє найкраще життя.

Міленіали легко адаптуються до нових інструментів і активно використовують технології, бо виросли в епоху їх стрімкого розвитку і є "цифровими аборигенами". Це покоління швидко освоює нові програми, мобільні додатки та інструменти комунікації, що робить їх цінними працівниками в цифрових і технологічних сферах.

Це покоління вже достатньо зрозуміле на ринку праці. Їх цінності та підходи до роботи вже мають чіткі контури та характер. Найбільш ефективно – фокусуватися на їхніх перевагах: амбіційності, схильності до командної роботи та чіткій цілеспрямованості в професійному розвитку. Ці якості роблять їх чудовими партнерами в проєктах, де важлива синергія та цінними співробітниками з високим потенціалом.