Як цифрове середовище може включати або виключати людей

Щороку у третій четвер травня у світі відзначають Всесвітній день обізнаності про доступність — Global Accessibility Awareness Day або GAAD.

Хоча для декого перегляд вебсторінок, читання новин у соцмережах чи обмін повідомленнями у смартфоні є чимось цілком звичним, для мільйонів людей бар’єри, пов’язані з цифровою доступністю, досі ускладнюють користування базовими технологіями. А в деяких випадках — навіть відбивають бажання виходити в онлайн-простір взагалі.

Коли ми говоримо про безбар’єрність, багато хто досі уявляє лише фізичний простір: пандуси, ліфти чи доступний транспорт.

Але дедалі більше бар’єрів сьогодні існує саме онлайн.

Тема цифрової доступності напряму впливає на те, чи може людина повноцінно користуватися сучасним цифровим середовищем: навчатися, працювати, шукати роботу, користуватися державними сервісами, записуватися до лікаря, отримувати інформацію чи бути частиною суспільного життя без зайвих бар’єрів.

Для частини людей це просто незручність. Для інших — фактична неможливість скористатися сервісом
Бо цифрове середовище сьогодні може як включати людей у суспільне життя, так і виключати їх із нього.

Як з’явився Всесвітній день обізнаності про доступність

Ця ініціатива була започаткована у 2012 році після публікації у блозі Джо Девона (Joe Devon), в якій йшлося про обмежені знання розробників та дизайнерів у сфері доступності. Девон співпрацював з експертом з питань доступності Дженнісоном Асунсьйоном (Jennison Asuncion), і разом вони заснували GAAD, яка мала зробити тему доступності частиною ширшої суспільної розмови, а не лише професійної дискусії серед розробників і дизайнерів. 
Перший Всесвітній день обізнаності про доступність відбувся у травні 2012 року. Сьогодні до нього долучаються компанії, державні інституції, громадські організації, освітні платформи, дизайнери та розробники по всьому світу.

Що таке цифрова доступність

Цифрова доступність — це коли сайт, мобільний застосунок або онлайн-сервіс створені так, щоб ними могли користуватися різні люди, незалежно від віку, стану здоров’я чи особливостей сприйняття інформації.

Наприклад:

• текст має достатній контраст;
• відео містить субтитри;
• інтерфейс зрозумілий і логічний;
• усі кнопки доступні з клавіатури;
• інформація написана простою мовою;
• сайт працює зі скрінрідерами.

Відсутність цифрової доступності впливає на понад 1 мільярд людей у світі.\

• За даними ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) 1,3 мільярди людей — або 16 % світового населення мають різні порушення здоров’я або функціональні обмеження, які можуть впливати на взаємодію з цифровим середовищем. 

• В Україні 3,4 млн людей з інвалідністю. Через повномасштабне вторгнення ця цифра зросла на 600 тис.

На практиці коло людей, яких стосуються бар’єри в цифровому середовищі, значно ширше.
Особливо важливою цифрова доступність є для нижче наведених груп:

1. Порушення зору — люди, які не бачать або мають порушення зору, часто користуються скрінрідерами, текстовими описами зображень та навігацією за допомогою клавіатури замість мишки.
2. Порушення слуху — для людей із порушеннями слуху важливими є субтитри, текстові пояснення та візуальні сигнали замість звукових повідомлень.
3. Моторні порушення — деякі користувачі взаємодіють із цифровим середовищем за допомогою адаптивного обладнання: альтернативних клавіатур, голосового керування або технологій керування поглядом.
4. Когнітивні особливості — зрозуміла мова, послідовна навігація, логічна структура сторінки та відсутність перевантаженого інтерфейсу — допомагають людям із когнітивними особливостями легше користуватися цифровими сервісами.

Коли доступність — це не лише позначка у вакансії 

ГО ALL TOGETHER JOBS регулярно говорить про безбар’єрність, доступність та інклюзивність не лише як про окрему тему, а й як про підхід до створення продуктів, сервісів і комунікацій та робочого середовища.

І для нас важливо, щоб люди всередині команди також поділяли ці цінності не “формально”, а через власний професійний інтерес і досвід.

Колега Маргарита Буденкова, Front-end розробниця, ще під час навчання в Києво-Могилянській академії досліджувала тему цифрової доступності та інклюзивності платформ пошуку роботи.
Під час аналізу українських job-сайтів вона звернула увагу на суперечність: багато платформ декларували готовність наймати людей з інвалідністю, але при цьому майже не пояснювали, які саме адаптації доступні кандидатам або для людей з якими потребами підходить вакансія.

У результаті людина могла бачити вимоги у вакансії, які фізично або технічно не могла виконувати.

“Мене дуже зачепив момент, коли вакансії з позначкою “готові найняти людину з інвалідністю” могли взагалі не враховувати реальні потреби людей. Це створювало відчуття, що інклюзивність існує радше як маркер, а не як продумане рішення.”

Окремо Маргарита досліджувала й доступність самих платформ пошуку роботи. За її словами, навіть великі сервіси часто майже не враховували базові принципи вебдоступності.

“Навіть найпростіші речі — контраст, масштабування чи темна тема — часто були відсутні. І це показує, що тема цифрової доступності в нас перебуває на ранньому етапі зрілості.”

Що таке WCAG і чому це важливо

Коли говорять про цифрову доступність, часто згадують WCAG — Web Content Accessibility Guidelines.

Це міжнародні керівні принципи доступності веб-контенту (WCAG) 2.1, що містять рекомендації щодо покращення доступності веб-контенту, тепер доступні і українською мовою. Опубліковані вони на веб-сайті World Wide Web Consortium (W3C).

WCAG базується на чотирьох принципах, які легко запам’ятати за скороченням POUR:

1. Perceivable — Сприйнятне

Користувач повинен мати можливість взаємодіяти із сайтом або сервісом різними способами: візуально, на слух, через дотик чи текст.

2. Operable — Кероване

 Користувач повинен мати можливість взаємодіяти із сайтом або сервісом різними способами — не лише за допомогою миші, а й через клавіатуру чи альтернативні пристрої.

3. Understandable — Зрозуміле

Інтерфейс, навігація та тексти мають бути логічними й передбачуваними, щоб людина могла легко орієнтуватися на сайті та розуміти, як виконувати потрібні дії.

4. Robust — Надійне

Цифровий продукт має стабільно працювати на різних пристроях, у різних браузерах та бути сумісним із допоміжними технологіями.

Інформація та елементи інтерфейсу мають бути доступними для різних способів сприйняття — текст повинен читатися, зображення мати описи, а відео — субтитри чи альтернативні формати подачі інформації.

Ці принципи сьогодні лежать в основі міжнародних стандартів цифрової доступності, на які орієнтуються компанії, дизайнери, розробники та державні сервіси у всьому світі.

Де вчитися цифровій доступності

В Україні вже є багато якісних ресурсів для тих, хто хоче краще розібратися в темі або почати впроваджувати доступні рішення у своїх продуктах і комунікаціях.

Серед корисних ресурсів ми виділяємо:

1. Розпорядженняпро схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-%D1%80#n10
2. Матеріали про цифрову безбар'єрність — великий розділ на порталі Дія.Безбар'єрність зі зібранням посібників, методичних рекомендацій, досліджень мобільних додатків та вебінарів.
3. Освітні серіали «Вебдоступність» та «Інклюзивний вебдизайн» на порталі Дія.Освіта — розповідають про основні поняття і принципи вебдоступності.
4. Офіційний сайт Мінцифри — новини та звіти Міністерства цифрової трансформації України щодо впровадження стандартів доступності та результатів щорічного моніторингу державних сайтів.
5. Короткий посібник з цифрової доступності
6. Гайд «Як зробити сайт доступним?» — практичний посібник від ГО «Безбар'єрність», який описує, як правильно писати альтернативні тексти (Alt-тексти) для зображень та оформлювати посилання.
7. Звіт про дослідження вебдоступності 100 державних сайтів — повна публікація результатів моніторингу за методикою Дмитра Попова.
8. Проєкт Закону «Про цифрову доступність в Україні» — картка законопроєкту №14278 на сайті Верховної Ради України, що адаптує українське законодавство до європейського Акту про доступність (European Accessibility Act).
9. Постанова Кабінету Міністрів та термінологія — офіційне визначення терміну «цифрова доступність» та нормативні вимоги до електронних інформаційних ресурсів на порталі Ліга:Закон
10. Інклюзивний цифровий простір — сайт з багатьма корисними матеріалами про цифрову доступність від ГО «Інститут інноваційного врядування».
11. Appt — технічні рекомендації з розробки доступних мобільних застосунків, методологія тестування доступності мобільних застосунків.
12. Deque University —  онлайн-курси з цифрової доступності.
13. Стаття на DOU: Веб-доступність. Що варто знати кожному front-end розробнику і дизайнеру.

Тема цифрової доступності в Україні лише починає системно розвиватися.
Але що більше ми говоримо про неї зараз, то менше бар’єрів буде в майбутньому. 

**