Тетяна Фролова, Трудолюб

Привіт, друзі. Це Ольга Новикова і подкаст Inclusive Workplace Cases. Тут ми говоримо про те, як українські бізнеси реалізують політики та практики інклюзивності і різноманітності в своїй роботі. Сьогодні у нас випуск досить незвичайний. Ми запросили Тетяну Фролову, керівницю проекту Трудолюб від благодійної організації Життєлюб. Ми поговорили про те, як працює проект Трудолюб. Розкажу вам. Проект допомагає в працевлаштуванні людям віком 50 плюс. І це супер надихаючий проект, тому що ми поговорили про те, які переваги отримують бізнеси, які наймають таких людей, який насправді є ажіотаж навколо людей такого віку саме на ринку праці. Поговорили про кейси компаній, про чудові історії людей, які знаходили собі нову роботу, які будували нову кар'єру, а також поговорили про те, які упередження є навколо людей віком 50 плюс і ці упередження розвіяли. Тому я вас дуже запрошую уважно послухати цей випуск і подумати, як ви можете в своїй компанії реалізувати найм людей ось такого віку.

Тетяно, вітаю вас.

Так, вітаю. Дуже рада, що ви запросили і з радістю поділюсь досвідом взаємодії і праці з дорослими людьми.

Клас. Дуже дякую вам. Я хотіла подякувати вам в свою чергу за те, що ви до нас прийшли і, власне, за те, що ви робите, тому що ваш проект дуже крутий. Я буквально сьогодні гортала стрічку Фейсбуку і побачила е-е об'яву про е-е пошук співробітників, де було вказано вік 18-30 років. Думаю, чудово, ви прямо офіційно порушуєте закон. Тому те, що ви робите, це, правда, дуже класно. Ви привертаєте увагу до категорії людей 50+, як для, як до тих, кого можна наймати на роботу, як до класних спеціалістів, і це дуже-дуже важливо і для роботодавців, і для цих людей. Тетяно, розкажіть взагалі про проект. Можливо, хтось не чув, можливо, хтось чув. Як з'явилась ідея проекту Трудолюб і що він собою являє?

Так, Трудолюб - це один із постійних проектів благодійного фонду Життєлюб. В ньому люди 50+ років знаходять роботу і дуже часто це робота в новій сфері. Вони приходять до нас вчитись шукати роботу, вони опановують нові професії. І таким чином стають активними учасниками суспільних процесів, і це допомагає їм жити своє життя більш яскравіше і ламати ці ці стереотипи, тому що в 50 років плюс люди не вчаться, не розвиваються, що вони хочуть там няньчити онуків, а не хочуть працювати. Насправді, це не так. Історія проекту Трудолюб розпочалась ще навесні 2018 року. Ми з командою дивились і обговорювали, згадували фільм Стажер з Робертом Де Ніро. Ми подумали: класна ідея. У нас є багато-багато дідів, які ходили в кіносад. Вони танцювали, грали в театральних гуртках, вони дивились кінофільми, і ми вирішили їх на тиждень працевлаштувати в компанії. Компанії ми шукали точечно. Наша команда, наші друзі, наші партнери. І працевлаштували. Це були ес-ем-емники, це були баристи. Ще в 18-му році бариста, доросла людина, 60 років, це було щось таке нереальне. І в нас були театральні каси, де продавали дуже дорослі жінки 70 років. Вони попрацювали цей тиждень, ми освітлювали це в ЗМІ, писали на своїх сторінках. І буквально протягом місяця у нас був просто обривали телефони, нам писали листи. І ми вияснили, що люди дорослі, що вони активні, вони хочуть працювати, що вони можуть працювати і що їм, ну, мінімум потрібні гроші, бо та мінімальна пенсія, яка у нас забезпечується державою, ну, не вистачає зовсім. Тому ми прийняли рішення робити постійний проект по допомозі працевлаштуванню. Спочатку ми зробили цільову аудиторію від 60 років, але дуже багато запитів було і просили, ну, 40+ років. 40-річні писали, що ми не можемо також знайти роботу, вони розповідали свої історії. І ми уже прийняли рішення десь посередині - це 50+ років. Бо скажу, ще шість років тому ситуація була набагато гірша. От з того моменту, як ми починали, ми вже бачимо тенденцію до покращення. Ну, все-таки учасники досі приходять і розповідають про ейджізм. Я дивилась статистику, що 49% в нашій країні людей стикались за все життя з ейджізмом.

Також я можу розказати нашу структуру нашого нашого проекту. Ми співпрацюємо з нашою цільовою аудиторією. Ми їх називаємо трудолюби. Це люди, які знаходяться в пошуках роботи. І ми співпрацюємо з бізнесом. Бізнес допомагає нам проводити, не допомагає, а проводить з нами навчальні івенти. Це тренінги, воркшопи, майстер-класи. Це психологічна підтримка, це психологи працюють. До речі, психологічну підтримку ми додали уже з початку великої війни, бо у нас додалась ще нова така категорія - це ВПО дорослого віку. І це майже десь 40% у нас ВПО. І можу, в принципі, розповісти більш структурно, як протягом року, які у нас ще такі медіа-активності. Медіа-активності ми проводимо для того, щоб залучити нову аудиторію, ми до нас постійно приходять нові учасники, і щоб залучити бізнес, ставати нашими партнерами. Саме основне - це тиждень дорослого стажера. Ми провели один раз тільки його були вимушені відмінити, бо це 22-й рік. А так, шість медіа-проектів ми провели, як як і планували, і хочу також по статистиці трошки розказати. Якщо в першому тижня дорослого стажера було п'ять компаній, то вже трошки виросла, ми шукали, ми робили презентації, ми запрошували бізнес і вважали своїм рекордом 30 компаній бізнеса, які учасники проекту. То в цьому році у нас уже було майже 300 компаній, які шукали дорослих людей, і більшість, ну, майже 95% казали: ми згодні без стажування, ми згодні відразу працевлаштовувати.

Клас. Таня, розкажіть, які це в основному бізнеси? Ви трошки згадали про те, що були СММники, були баристи, але загалом, хто до вас звертається з бізнесів? Хто, хто у нас готовий брати людей 50+ на роботу? Хто ці класні роботодавці?

Я хочу сказати, що це банки дуже активно подають заявки. Це айті компанії, це логістичні компанії, це компанії перевізників. В принципі, це дуже багато ресторанів зараз в пошуку персоналі, вони також у нас шукають. Я би отут не відокремлювала, тому що звертаються, ну, всі майже. І це дуже є іноземні компанії. Наприклад, юридичні міжнародні компанії звертались, і ми знаходили їм стажерів, які в подальшому працевлаштовані, працюють. Деякі історії ми розповідаємо на своїх сторінках в соцмережах, а деякі історії ми ще не встигли, тому також плануємо більше освітлювати саме ці такі історії успіху, такі кейси успішні.

Клас, дуже дякую. Зараз ще поговоримо про кейси, тому що дуже хочеться послухати ці історії, мені здається, що це дуже надихає і для бізнесів, і для самих людей, які шукають роботу, тому що, правда, це ж стосується навіть не тільки людей там 60+, 50+, а, знаєте, вже і 30 30+ відмовляють в роботі через вік. А якщо говорити про кандидатів, хто до вас частіше звертається? Ви казали, що є запити по віку, да, що вже от від 40 років говорять про те, що стикаються з ейджізмом. А якщо так взяти портрет такий середній, ну, або самий розповсюджений того, хто до вас звертається, от кандидат, тобто це чоловіки, жінки, яка в них освіта, який вік і так далі? Можливо, трошки більше деталей?

Так, я тут би розділила. Ми проводимо активності, як я казала, освітні івенти. От туди до нас звертаються і приходять - це жінки. 95% - це точно жінок, вони більш активні в цьому плані. Але коли ми анонсуємо вакансії, публікуємо в своєму телеграм-каналі, то там уже нема різниці. Там, якщо, як це можна умовно назвати, чоловіча вакансія, то, звісно, звертаються чоловіки, але от саме учасники - це жінки. Я тиждень дорослого стажера ми на тиждень ми робили базу свою, ми постійно оновлюємо базу. І з цієї бази я рахувала 30% - це чоловіки, це ті, що шукають роботу, 70% - це жінки, це саме що шукають. А ті ж, хто приходить, це більше жінки все-таки. І тут картинка взагалі прям майже преобладає - це білі комірці. Це люди з вищою освітою, у них є знання мови, вони вчаться по дві освіти у багатьох є. І синіх комірців, цих робітників робочих професій, їх не так багато, тому що їм простіше знайти роботу без нашої допомоги. Дуже багато вакансій в Фейсбуці, там не дивляться на вік, якщо там потрібні більш ці сині комірці. А саме все-таки ейджізм ще є, і він досі проявляється для білих комірців.

Угу, клас, зрозуміло вас. А які в основному бувають вакансії? Ну, можливо, теж можете сказати, куди частіше беруть. Я розумію, що є якийсь напрям, от правда, те, про що ви говорите, тобто сині комірці - це те, де бізнеси, умовно, готові брати. Я сама бачу ці вакансії, да, там зараз, ясно, що аля прибиральниці, ось такі всі вакансії, або електрик, туди готові брати людей 50+ і 60+. Я зараз бачу досить багато вакансій по типу офіс-менеджера, куди теж готові брати людей старшого віку, але, можливо, є якісь більш цікаві вакансії, тому що якщо у людини є фах, якщо людина дуже багато років попрацювала за за своїм фахом, то, відповідно, вона ж може і бізнесу більше цінності принести.

Я можу приклад останній, це головний бухгалтер. Велику компанію, яка продає техніку, і вони знайшли у нас жінку, якій 70 років. Вона не вказувала, наші ейчари і кар'єрні консультації кажуть: не вказуйте вік, вказуйте свої сильні сторони. Ми відправили резюме. Жінка прийшла, пройшла співбесіду, і потім уже сказала скільки їй років, і вона вже працює на головним бухгалтером. Так що все реально. Але коли спочатку я пропонувала, що класна спеціалістка, ну, не всі відгукувались, ну, зараз все-таки більше таких успішних прикладів. І

Щас, я хотіла про ці історії розповісти ще для того, що ми проводимо кар'єрні інтенсиви для того, щоб стимулювати, мотивувати наших учасників, бо багато хто шукає роботу, має всі необхідні навички для, як ми кажемо: ми вам допоможемо знайти роботу своєї мрії. Але в них нема оцей психологічної підтримки, у них нема впевненості, бо їм дуже багато років не відповідали на розіслані резюме.

Угу, клас, я зрозуміла. А розкажіть, які у вас ще такі додаткові активності, тобто окрім самого працевлаштування, у вас є така кар'єрна допомога, а що ще, в яких напрямках ще допомагаєте своїм кандидатам?

Кар'єрна допомога - це постійні лекції, івенти, як я казала, ще ми робимо окремо два-три рази на рік кар'єрний інтенсив. Учасники приходять, вчаться, складають резюме, їм допомагають, отримують індивідуальні кар'єрні консультації, пишуть супровідні, мотиваційні листи, отримують підтримку менторську, виконують домашні завдання. По після закінчення вони отримують дипломи. І з нашого досвіду більшість протягом місяця знаходять собі роботу, то що вони оце всі на такому підйомі. Вони знають, як шукати, вони підписались на HR-ів і консультантів, вони бачать у них вакансії, вони завели собі сторінки в Лінкідіні, ми робимо фотопортрет, портретні фото для резюме. Ми робимо фото для Лінкідіну, для Фейсбуку, і вони у нас просто роботодавці просто забирають в той же місяць. Це класна така мотивуюча підтримка. І, ну, історії прям дуже всі, ну, чудові. Тиждень дорослого стажера я згадала. Цей тиждень ми щорічно. Це більше для того, щоб підсилити увагу для нашого проекту, бо ми, да, працевлаштовуємо, ми вчимо, ну, так багато не чують, як чують цей про цей медіа, саме медіа-проявлення. Ми проводили IT-без ейджізму. Це був спільний проект з IT-компанією. Компанія навчали і потім працевлаштовували. Зараз у нас про уже декілька разів ми провели швидкі співбесіди. На прикладі одного банку розповім. Ми запросили 30 людей, було 12 вакансій. Вакансії були різні: від HR-ів, бухгалтерів, адміністратор, касирка, бухгалтерка, тобто майже з кожного відділу банку. І по факту, в перший же день працевлаштував зробили офер 13-ти трудолюбам, і вони працюють уже з вересня. І банк, банк ще потім звертався, ще ми додатково знаходили. Також ми вже встигли також восени зробити, це ми навчали операторів колл-центру. Трудолюби приходять в компанію, вони дивляться, їм приходять екскурсію, вони п'ють чай, презентацію, дивляться про роботу, вони спілкуються з працівниками, і після самого цього цього івенту і заходу з 20 людей, як ми там планували набрати, знайти 10, 10 людей залишаються працювати. Також по цій же механіці ми провели мерчендайзери знайшли в компанії. У нас люди, котрі не шукали роботу на повний день, наприклад, вони, наприклад, на виїзні заходи. І минулий четвер - це моргени. Це люди, які, як людина, яка може на супермаркетах, на дегустаційних сетах, розповісти все про сири, про сирну культуру в нашій країні нема. Вони прийшли навчання в дію. Вони отримали сертифікати. Компанія, яка є постачальником сирів, провела майстер-клас, вони навчились, і вони класні, нові робітни, в новій сфері працюють. Також це були екскурсоводи в один із дуже великих арт-центрів. Це були промоутери. Тобто я вважаю, що можна пробувати в будь-якій сфері, з будь-яким бізнесом. Завжди є люди, які вчаться і будуть працювати.

Клас, клас, це дуже цікаво. Я зараз в мене там ще є на цю тему трошки питань. Я їх залишу на потім, а в мене от до цього блоку ще таке питання залишилось. Хочеться у вас спитати, які які є упередження щодо людей старшого віку? Тобто про що говорять, е-е, чому не хочуть брати? Ну, я думаю, що якийсь перелік всі знають. Можливо, ви ще поділитесь своїм баченням, так, як ви безпосередньо з роботодавцями спілкуєтесь. Я думаю, що що чуєте про ці упередження і що не так з точки зору таких роботодавців, і чому вони не хочуть наймати?

Ну, перше упередження, яке було, є і, здається, досі буде - це питають: чи є знання ПК, чи є смартфон у людини, чи працює вона з технікою? І я всім відповідаю, що у нас всі заходи і всі реєстрації проходять в Фейсбуці і в Телеграмі. Тобто у них є Facebook, Telegram, у них є Google-форма, у них Google-акаунт. Запрошення вони отримують на електронну пошту. Тобто тут проблем немає. Зі смартфонами приходять, можуть робити фото, які викладають. Друге питання - це знання іноземних мов. Коли я кажу, що без проблем процентів 70 знають на гарному рівні англійську, дуже дивуються. І ми підбираємо саме там, де є обов'язкова вимога з англійською мовою. Є IT. В нас є приклади, коли свічери в 60 років, які закінчили навчання і перейшли працювати в IT. Це також реально.

Так, це взагалі дуже круто. Це окреме питання, про яке я хотіла розпитати про свічерів. Чи багато людей, які приходять і вони хочуть змінити професію? Тому що я вже трошки згадувала, що от в мене мама скоро виходить на пенсію, вона дуже хоче змінити професію, вона не хоче працювати в тій сфері, де вона працює вже 30 років. І чи багато таких людей, і, можливо, ви якимись історіями можете одразу поділитись саме про свічерів, які цікаві нові професії люди знаходять і от як як тут виходить?

Свічерів багато. Все-таки для IT там були мінімальні вимоги, коли ми навчали, там математична освіта, там були ТЗ, там були математичні задачі, які розв'язували для того, щоб зрозуміти. І, да, людей ми знаходили, і планували 30 людей взяти на навчання, а заявок було 700. Це 700 людей, які виконали ТЗ. Тобто їх достатньо, писали зі всієї України. Також був популярний напрямок у нас навчання IT-рекрутинг. Тут не було жодних вимог, тут було була вимога вчитись. П'ять людей вивчились, отримали, ну, отримали грант, вивчили, і вони працюють. Кар'єрні консультанти також проходили, і жінки, які працювали, наприклад, в бібліотеці, пішли в рекрутинг. Це тоже класно. Які хтось просидів на Укрпошті, була історія. Бухгалтери стали аналістами. Причому це аналітиками. Причому це міжнародні великі компанії, до нас звернулась керівниця компанії з тим, що у нас середній вік набагато Україні, середній вік набагато молодший, чим в Європі, в їх відділі. Вона каже, мені надо підвищити цей ценз. Люди пройшли без досвіду, вони вчились уже на місці, бо є компанії, які готові навчати.

Дуже круто. А, до речі, питання, чи приходять до вас компанії, от от як цей приклад, які саме хочуть вирівняти вирівняти баланс віковий і підвищити середній вік по компанії? Тому що я знаю, що це дуже розповсюджена практика для для Європи, для Штатів. Тобто там, правда, у нас приходять запити, коли компанії прям кажуть, що нам треба люди ось такого віку, такої статі. Іноді навіть кажуть, з такої країни, тобто ми готові релокуватись з такої країни. Це великі компанії, їм для для балансу потрібно часом отак вирівняти. Чи звертаються до вас часто от за такими запитами?

Ну, не часто, ну, звертаються, як я згадувала, це якраз і міжнародні компанії. Саме українські ще не звертались. Українські компанії дуже часто просять жінку 70 і старше років, яка буде господинею в офісі. Це бабуся, це домашня така сімейна обстановка, яка зустрічає, яка робить чай або каву, там, варенички приносить, питає: чи в шапці ти, чи ні. Такі да, дуже багато. І вони дуже бистро знаходять і потім задоволені, бо це, ну, це більше для невеличких компаній. Але маю приклад, одна із компаній для топ-бізнесу, вони вони шукали також господиню. Ну, зараз ця господиня стала менеджеркою. Вона зустрічає іноземні делегації, вона пише плани, бо вона дивилась, і коли звільнилась місце, у неї було підвищення.

Клас, тобто там ще й можливий кар'єрний розвиток і взагалі таке, можна сказати, нове життя у людини починається, да, і друга кар'єра.

Вона була активна, вона була включена, їй подобалась робота, як мені написала HR-компанії, що фотографію надіслала, то що з багатьма з бізнесами ми спілкуємось, я питаю: як справи, вони фідбек надсилають. І дуже вдячна за це, коли компанії саме надсилають фідбек.

Клас, це дуже цікаво. Розкажіть про фідбеки. Чи є компанії, які, наприклад, ну, не очікували, що буде дуже класно, або, ну, якісь такі неочікувані фідбеки, знаєте, тому що я розумію, що тут компанії можуть, ну, спробуємо, типу, немає великих очікувань, спробуємо, подивимось, як піде. А щось виявилось дуже круто? Чи були такі якісь кейси?

Да, спочатку, да, й досі майже кожна компанія каже: давайте, ні, вони ми не очікуємо, ми не впевнені. Я говорю: давайте, ну, давайте пробувать. Е-е, це просто, з чого ми починали зі стажування. І рік тому, коли ще не було такого кадрового дефіциту, то компанії брали на стажування, сказали: да, ми хочемо цю взаємодію, цей зв'язок поколінь, ми спробуємо, це класно, ми розкажемо в соцмережах і проект закінчений. І майже всі компанії залишили трудолюба-стажера у себе на роботі. Запропонували офер на постійне місце роботи. І це дуже радісно, це класно, тому що це і будівельні компанії, і IT-компанії були, і міжнародні дві міжнародні юридичні компанії. І досі рік пройшов уже, і всі працюють, і всі задоволені.

Клас, це дуже круто. Хочеться більше таких історій чути, що насправді всі ці упередження дуже надумані, що в житті вони не виправдовуються.

На жаль, вони не надумані, бо маю постійний зв'язок з учасниками нашого проекту, і досі надходять, офіційно зараз вже ніхто не відмовляє. Ну, от в розмовах телефонних, деякі люди казали, що вони записували ці розмови, або скринили там відповідь. Ну, в принципі, дійти до суду у них не вистачає ці у нас і судова система недосконала. Тому це просто залишається отак от на один на на один з людиною залишається. Вона приходить, вона хоче, всі може поділитись. І коли вона приймає участь в наших заходах, вона надихається і бачить історії, ми запрошуємо тих учасників, які вже працевлаштувались. Вони діляться досвідом, вони бачать, що все це реально, це можна. Головне - ну, не сидіти на місці, а щось робити.

Так. Ну, і про навчання, то, що потрібно постійно навчатись, так, вони навчаються. Лю будь-яку форму, на будь-яке навчання, будь то IT, будь то СММники, флористи були. Форми закриваються за лічені там хвилини. Бажаючі є. Ми ж виставляємо якісь мінімальні, а буває максимальні вимоги. Тобто ми не берем так, що людина прийшла, просто прийняла участь і сказала: мені це не подобається. Ні, ми берем тих, кому це потрібно. І все одно форми закриваються, учасників багато. Базу ми оновлюємо також постійно. Людина повчилась, навчилась, отримала підтримку і вже працює. І приходять все постійно нові учасники.

Клас, це дуже круто. У мене, до речі, таке питання, як по по вашій статистиці, да, там, по вашому баченню, кандидати такого віку, як довго вони шукають роботу? Тобто чи набагато довше, ніж ніж всі інші? Чи є велика різниця, скільки в середньому у вас от від того, як людина до вас приходить, до працевлаштування?

Так, я роблю постійні опитування, і є таке питання. От, в середньому, це більше, це рік-півтора року. Це багато, це дуже довго, я вважаю, бо молоді шукають, і незважаючи на оцей кадровий дефіцит, який зараз склався, все одно от зараз знайшла, до цього людина півтора року не могла знайти роботу. Вона прекрасна в цьому, у неї освіта, у неї гарна українська, гарна англійська. І вона не могла знайти. А каже, а ще був такий приклад, жінці 56 років, і вона отримала три офери за місяць. Вона каже: в 46 років, 10 років тому, я не змогла взагалі знайти роботу, і я думала, що моє життя вже все закінчилось. Пройшло 10 років, я працюю вже перейшла в міжнародну компанію за цих 10 років. Вона вчилась, вона не зупинялась, і зараз 56, у неї життя набагато краще, чим було в 46.

Клас, це дуже цікаво.

Звичайно, звичайно, не дуже класно, що взагалі не класно, що ось так довго шукають, що, правда, є ці упередження у компаній, що компанії не готові брати. Ну, в принципі, ми це дуже яскраво бачимо по ринку, для цього не треба не треба навіть далеко ходити, якщо чесно, просто можна подивитись там банально якісь вакансії, публікації про вакансії навіть. Але класно, що люди так знаходять роботу все ж таки.

Ну, тут хочу додати, вони шукали і ще без нас, бо як шукати роботу - це також робота, і не всі вміють правильно це робити. От чому ми постійно допомагаємо в цьому.

Угу, так, клас. Тетяно, давайте поговоримо про приклади, тому що я впевнена, що у вас є дуже багато якихось класних історій. Розкажіть якісь найцікавіші. Можливо, свічерів, можливо, якісь такі незвичайні історії, коли люди знаходили собі нову роботу, або будували нову кар'єру. От щось таке з того, що у вас найяскравіше в вашій практиці.

Ну, я розкажу ті історії мої улюблені, котрі, з котрими я підтримую зв'язок. Наприклад, Наталя працювала ландшафтним ландшафтною дизайнеркою, і вона мріяла стати флористкою. Закінчила курси самостійно, вона приходила сама, приїжджала в компанії, які продають квіти, які роблять букети, і їй взагалі відмовляли. Коли ми об'явили тиждень дорослого стажера, одна із флористичних компаній до нас звернулась, вони хотіли стажерку. Наталя постажувалась, і це дало їй змогу в резюме вказати, що вона була в дуже відомій компанії флористом, і взяли. І вона працює уже три, більше трьох років. Вона ще, до речі, знає англійську, і вона розповідала, коли іноземці купляють букети, то молоді дівчата, які її колеги-колежанки, просять її спілкуватись і щоб саме вона зробила букет, бо вони не знали, не знають англійську, а тільки вона знає. І вона каже: у мене ще то ж приходять клієнти, які кажуть: ми хочемо, щоб це саме ця пані нам зробила букет, бо це так дуже-дуже приємно, і якось по-домашньому така обстановка. У нас стюардеса з початку війни, жінка все життя була стюардесою. Вона гарна англійська, вона просто прекрасна виглядає, вона у неї дуже гарний, ну, вона просто сама вся прекрасна. І не могла знайти роботу, взагалі тут не відгукувалась, не відгукувалась. Зараз вона працює в міжнародній юридичній компанії. І директорка мені нещодавно писала, дякувала за Ларису, сказала: як ми до цього, ми багато з ними співпрацювали, але то було в юридичній площині, а тут саме ті стажери. Вона каже: чому це ми не зробили раніше? Кіберкоманда також ми створювали свій час, це професійні геймери, які грали, які отримували зарплату. Пінчук Арт-центр, ми шукали екскурсоводів, і люди навчились і працювали. Тоже і там, до речі, були чоловіки, екскурсоводи, які також змінили, у них була змога вже не працювати, вони хотіли щось для себе, щось творче. У нас був проект Творча Ба. Зробили сторінку, і всі, хто займається творчістю, хто щось може робити своїми руками, то мають можливість продати речі не тільки хобі, а це хобі, яке ще приносить доход.

Клас, клас, це дуже круто, дуже круті приклади.

Ні, прикладів ще набагато більше. Я хочу згадувала свічерку Євгенію, яка також син в 60 років сказав: мама, ти була інженером, спробуй, чому б ти не спробувала? Син працює в IT. Вона розпитала у сина який напрямок обрати, вона вивчилась і вона також якраз це був тиждень дорослого стажера рік тому. Вона також працевлаштувалась і працює.

Клас, тобто взагалі тут майже ніяких меж немає, можна будь-яку професію обрати, будь-яку кар'єру нову побудувати.

Так, я, до речі, у нас же є ще агенція дорослих моделей, де 30 зйомок в місяць, і всі крупні компанії - це класні бренди, дуже відомі, запрошують моделі. І ці моделі показують, що нема обмежень, будь-яких вікових обмежень немає і не повинно бути.

Мені здається, що цей тренд буде ще набирати обороти. Зараз, в принципі, у нас суспільство починає бачити, що ми різноманітні, більше починають звертати увагу, що у нас є люди з інвалідністю, що зараз з'являються ветерани, і це все стає не не страшно, як раніше, коли люди просто відвертали очі. І так само про людей віком 50+, 60+, що це такі ж повноцінні учасники суспільства, як і як і всі інші, що вони дійсно можуть дуже багато робити.

Так, у нас дуже дивувались, коли ми почали працевлаштовувати барист, барманів. Це, ну, ще з початку, це якесь диво було, то у нас же ж так не заведено, що у нас промоутери, мерчендайзери - це були студенти. А студенти, коли вже, коли ми точечно це ще запрошували, домовлялись з бізнесом, да, а потім подивились, як в Європі, наприклад, то це ж розповсюджене явище, Бариста дорослого віку. Тепер, коли компанії присилають, також стереотип був у дорослих людей, як це я буду баристою? А хто і що вчитись? Ми показували, хтось сказав: ага, це ж реально прикольно і, ну, і цікаво. Вони даже тоже могли не думать в цьому напрямку, що вони можуть стати баристою. Та-та-та. А-а, хто у нас, знаєте, яке упередження? Якщо 60 років, то можна йти у консьєржію. Якщо там просто, а баристи не думали, а тепер вже це знають, що це реально.

Так, це дуже класно. Для європейських країн, в принципі, норма. Там дуже багато людей в закладах обслуговує офіціантів, дуже багато барист людей такого віку, і це абсолютно окей. Тобто там там дуже багато такого, це це взагалі не проблема. Клас. Тетяно, маю ще таке питання до вас. Е-е, дуже багато компаній зустрічала я за своє життя, які люблять говорити про те, що: ну, знаєте, у нас молодіжна культура в компанії, і ми не готові брати людей, яким там, вони взагалі часто кажуть більше 30 років, тобто я для них теж вже виходжу за рамки. Е-е, що б ви порадили, як з таким, як таким компаніям працювати? От ті, хто, да, якщо, якщо в компанії ось так заведено: у нас молодіжна культура, але, наприклад, HR-менеджер, рекрутер розуміє, що, ну, як мінімум, кадрова криза, як максимум, дуже класна можливість найняти класних спеціалістів. Як би ви цим спеціалістам порадили працювати з цієї молодіжної культури? Що ви, в принципі, з цього приводу думаєте?

Я думаю, що потрібно спробувати просто написати трудолюб і сказати: можна, будь ласка, можна почати з адміністратора. Бо саме отак, щоб розділити вікові ці розбіжності, я б не не можу сказати, бо є люди активні, дуже, вони все життя, вони в 20 років активні, вони в 60 активні. Вони ходять в театри після роботи. А є в 20 років інтроверт, який сидить вдома і його не цікавить ніяка молодіжна культура, він прийшов, попрацював, а краще це віддалено, не спілкується. То ж можна, один із прикладів, у нас на стажуванні була жінка, їй 65 років, вона виконала всю роботу. Вона сходила там на нову пошту забрала речі, і кажуть: можете ви підете відпочивати? Вона каже: ні, у мене ще прогулянка, екскурсія по Києву трьохгодинна, а потім у мене не буде світла, я ще піду на 25-й поверх додому, і в мене там іще хобі є. Там, це коли влітку світло виключали. А її колега з молодіжної з молодіжною культурою, як її називають, вона скаже: а я прийду просто додому, дочекаюсь, коли буде ліфт, і просто буду сидіть, пить чай або каву, і нічого не робити. Різниця, і вони самі з команди дівчата мені писали і казали: така класна Галина, вона задає нам оцю всю енергію. От цю, як це правильно сказати, підтримує цю і мотивує.

Клас. Дуже дякую. Тетяно, я би хотіла підсу підсумувати те, про що ми поговорили, щоб ми, знаєте, дали нашим слухачам такий перелік фактів, аргументів, з чим, наприклад, іти до менеджменту, якщо ми розуміємо, що от все, хочемо найняти дорослого стажера або дорослого співробітника. Да, і те, що я від вас почула, які є сильні сторони, да, те, що це люди, які мають класну цифрову грамотність, люди, які мають хорошу англійську. Можливо, ви додасте такий перелік пунктів, чим ці люди класні і чим можна аргументувати е-е ось той факт, щоб найняти їх, чим це можна аргументувати?

Вони дуже активні, вони готові вчиться, вони вчаться і будуть вчитись. Вони не запізнюються. Вони приходять, коли, вони не скажуть, що на вулиці дощ і я сьогодні не прийду. Вони, до речі, не хворіють. Вони не сидять на лікарняних з маленькими дітьми. І то, що кажуть, що там онуки, бабуся, дачі - це все міфи. Вони в місті, вони ходять після роботи, як я казала, в театри. Е-е, вони дуже відкриті, вони щирі. І вони виконують свої зобов'язання.

Клас, це дуже круто. Я пам'ятаю, що ми з вами раніше говорили на вебінарі, і ви розказували, яка у вас, який відсоток людей, які проходять навчання, переходить до роботи. Можливо, нагадаєте, які там були цифри, да, це там щось дуже багато у вас людей.

Тому да, в останні роки це дуже багато. Якщо брати кар'єрний інтенсив, то там більше 90% всі працевлаштовуються в перший місяць. В тижні дорослого стажера у нас було, на жаль, все-таки набагато більше заявок в базі. І з 300 компаній 150 працевлаштували і брали багато хто не одну людину працевлаштовували. Я казала: від двох до 13 в одну компанію тільки людей.

Так, це дуже круто. Мені здається, що це дуже така хороша, дуже хороший факт про кандидатів віком 50+, що вони цілеспрямовані, що вони вмотивовані, що вони готові е-е як там робити, да, доводити до кінця справи, не просто прийшли, послухали і пішли, як це часто буває, тому що коли йдеться про освітні якісь проекти, там конверсії такої не буває взагалі, наскільки я знаю.

Як сказала одна із спікерок, яка проводила воркшоп, вона працювала до цього тільки зі студентами. Вона каже: трудолюби - це тепер мій топчик. Бо вони ставили дуже багато запитань, і було все цікаво. Вони були всі в комунікаціях, в діалозі, і потім ставили питання, потім вони відразу ж підписуються на спікера, коментують, ставлять лайки, пишуть відгуки, вдячності. Е-е, дуже залучені, так.

Так, це дуже круто. Мені здається, що це дуже хороший аргумент для бізнесу, чому, чому треба подавати наступного року вам заявку на тиждень дорослого стажера і чому треба до вас звертатись за кандидатами 50+.

Так вони ще працевлаштовуються, роблять фото на робочому місці, викладають в соцмережах, тегають компанію і пишуть, як тут класно працювати. Це також соціальна реклама бізнесу.

Так, це дуже круто. Я думаю, що бізнесам дуже варто придивитись до кандидатів віком 50+, і і на сьогодні, коли у нас є кадрова криза, і, в принципі, тому що ми ми йдемо в напрямку більш якогось усвідомленого суспільства. І в такому суспільстві місце є всім в усіх суспільних активностях.

Клас, Тетяно, я вам дуже дякую за цю бесіду. Мені було неймовірно цікаво, по-перше, а по-друге, мені було дуже приємно і тепло почути ваші історії. Я, правда, дуже, дуже вдячна вам в такому глобальному сенсі за те, що ви робите. Це дуже класно і для компаній, ви ламаєте стереотипи, правда, ламаєте, з однієї сторони, а з іншої сторони ви будуєте нові життя людям, тому що є цей стереотип, що людина, наприклад, виходячи на пенсію, або там 50+, що це вже закінчення життя, що далі тільки там, не знаю, шкарпетки в'язати або на дачі бути. А люди будують круті кар'єри, мають кар'єрні підвищення, розвиток і дуже багато всього, і це дуже-дуже круто, тому ви просто величезні молодці. Я вам дуже дякую.

Так, я вам також дуже дякую. Хочу сказати, все, що зараз ми робимо з командою, що ми робимо з волонтерами, в кінцевому результаті, це ми робимо для себе. Бо ми також будемо 50+, і ось коли ми вже доростемо до цього віку, я дуже сподіваюсь і вірю, що ейджізму у нас не буде, і у кожного у нас в будь-якому віці буде своя робота мрії.

Клас. Тетяно, дуже дякую вам за таке натхнення і до зустрічі. До побачення. До побачення.